Ставки єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють кілька видів господарської діяльності.

Платники єдиного податку 1 та 2 груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, повинні застосовувати максимальний розмір ставки податку, встановленої для обраних видів діяльності. Це стосується і ситуації, коли фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради.
Так, для платників 1 групи максимальний розмір податку становить 10% мінімальної заробітної плати. Для платників 2 групи – 20%. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Нагадуємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців. Залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, розмір ставки податку становить:
- для 1 групи платників – у межах від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати;
- для 2 групи – від 2 до 20%.
Порядок нарахування, розміри та строки сплати єдиного податку регулюється розділом XIV Податкового кодексу України.

Отримання та збереження квитанцій при поданні звітності в електронному вигляді

Після того, як платник надіслав звітність в електронному вигляді він отримує першу та другу квитанції.
Перша квитанція є підтвердженням платнику передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу Міндоходів. Ця квитанція надсилається органами Мін -доходів на електронну адресу, з якої було надіслано податкову звітність. Якщо на електронну адресу платника не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
Підтвердження платнику прийняття його податкових документів до бази даних Мін доходів є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі.
На цю квитанцію накладається електронний цифровий підпис (ЕЦП) органу Міндоходів, здійснюється її шифрування та надсилання платнику засобами телекомунікаційного зв»язку.
Другі примірники першої та другої квитанцій в електронному вигляді зберігаються в органі Міндоходів.
Нагадуємо, якщо податковий документ в електронному вигляді надійшов до органу Міндоходів до 16 години, то протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття ) платнику надсилається друга квитанція. Якщо після 16 години – протягом перших двох годин наступного робочого дня.
Архів надісланих до органу Міндоходів файлів податкових документів із накладеними на них ЕЦП платника податків та отриманих електронних квитанцій зберігається протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання податкової звітності на паперових носіях. Тобто 1095 днів з дня подання податкової звітності.

Для сплати – 10 календарних днів

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 р. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності – 1095 днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів,зобов’язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Отже, уточнюючий розрахунок може подаватися як окремим документом, так і додатком до декларації.
У разі якщо платник відображає виявлені помилки у складі декларації за будь-який наступний податковий період, він заповнює уточнюючий розрахунок, робить відмітку у спеціальному полі «1 – додаток до декларації» та погашає суму недоплати і штрафу у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати, а також робить відмітку у декларації про одночасне подання з декларацією уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 р. ІІ ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановленихПКУ.
Таким чином якщо платник ПДВ відображає самостійно виявлені помилки у складі декларації за будь-який наступний податковий період, то такий платник зобов’язаний сплатити загальну суму податкового зобов’язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації та в уточнюючому розрахунку, а також штраф у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації.