Пройшло вже три тижні нового, 2013 року, і українським підприємцям потрібно виконувати всі законотворчі нововведення. Хоча від такої кількості законів, актів і підзаконних актів голова йде обертом. Їх не те що виконати — вивчити і запам’ятати не так просто. Але змушений привести ще парочку «добродійних» прикладів:
1) Законом України № 5413-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення оподаткування при відчуженні транспортного засобу» внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Слідуючи букві закону, тепер при первинній реєстрації автотранспортного засобу в Україні, вилучається збір до Пенсійного фонду в залежності від вартості легкового автомобіля:
— три відсотки, у разі вартості автомобіля не вище 165 прожиткових мінімумів;
— чотири відсотки, якщо вартість автомобіля перевищує 165 прожиткових мінімумів, але становить менше 290 прожиткових мінімумів;
— п’ять відсотків, у разі вартості транспортного засобу понад 290 прожиткових мінімуми в Україні.
Відповідно до закону, всі особи, які набувають право власності на автомобіль, повинні платити податок. Пояснення просте — є гроші на новий автомобіль, а значить, буде і на податок. Але більшість наших громадян купують не новий автомобіль з Європи, щоб заощадити свої гроші. А тут ще й податок доведеться заплатити, що погіршить ситуацію з придбанням транспортного засобу, без якого здійснення будь-якої підприємницької діяльності неможливе! Для підприємця автомобіль — не розкіш, а засіб заробітку (читай — виживання).

2) Закон України № 5412 встановлює, що з 01.01.2013 року при розрахунку оподатковуваного доходу, в нього не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена і оброблена безпосередньо фізичною особою на земельному паї, що не перевищує розмір в два гектари. Якщо ж розмір земельного наділу становить більше двох гектарів, то доходи оподатковуються на загальних підставах. Довідки про розмір земельного паю буде видавати місцева сільська рада.
Закон можна коментувати дуже неоднозначно. З одного боку, всі дрібні постачальники сільськогосподарської продукції звільняються від податків, з іншого — це ставить виробників середнього та великого розмірів у неконкурентні умови. Як варіант, середні та великі виробники будуть мінімізувати податки за допомогою подрібнення земельних ділянок на шматки по 2 га або ж банально пробуватимуть «вирішити питання» у сільській раді для отримання бажаної довідки (оце-ж то прокуратура буде мати заняття, а план по корупції буде точно перевиконано!). Закон сам по собі непоганий, податкове навантаження з дрібних виробників сільськогосподарських товарів знімає, але в іншому досить «сирий» і погано опрацьований.